Воєнні дії 1914–1917 рр. та Українські січові стрільці
Тема: Україна в роки Першої світової війни (1914–1917)
Галицька битва, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, українці в арміях воюючих держав, створення та бойовий шлях УСС.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ДЛЯ НМТ
У 1914–1917 рр. головні бойові дії на українських землях відбувалися в Галичині, Буковині, Волині та Карпатах. Для НМТ важливо бачити послідовність: Галицька битва → Горлицький прорив → Брусиловський прорив → невдалий наступ 1917 р.
Окремий блок теми — Українські січові стрільці: коли й де сформовані, у складі якої армії воювали, хто був першим командиром і з якими боями їх пов’язують.
1914: ГАЛИЦЬКА БИТВА
У серпні–вересні 1914 р. російські війська Південно-Західного фронту завдали поразки австро-угорським силам. Російська армія зайняла Східну Галичину, Північну Буковину й вийшла до Карпатських перевалів.
Наслідки для українських земель: зміна влади, початок російської окупації, потоки біженців і репресивна політика окупаційної адміністрації.
НМТ-маркер: «1914 + російські війська зайняли Львів/Галичину + Буковина» = Галицька битва.
Натисни на зображення, щоб збільшити.
КАРТА: ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914 Р.
На карті показано розгортання бойових дій між російською та австро-угорською арміями в Галичині. Використай її разом із хронологією уроку: серпень–вересень 1914 р. → успіх російської армії → окупація Східної Галичини та Північної Буковини.
Джерело: Goran tek-en / David Hazemali, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0: https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/
1915: ПЕРЕМИШЛЬ І ГОРЛИЦЬКИЙ ПРОРИВ
У березні 1915 р. російські війська взяли фортецю Перемишль.
У травні 1915 р. німецько-австрійські війська здійснили Горлицький прорив. Він спричинив загальний відступ російської армії. До літа австро-німецькі війська повернули Львів; Росія втратила більшість територій, захоплених у 1914 р.
НМТ-маркер: Горлиця/Тарнів + 1915 + відступ Росії = Горлицький прорив.
1916–1917: БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ І КРИЗА ФРОНТУ
У 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала Олексія Брусилова перейшли у великий наступ. Російська армія просунулася на Волині, в Галичині та Буковині й завдала тяжких втрат Австро-Угорщині.
У червні 1917 р. новий російський наступ на львівському напрямку завершився провалом. Російські війська були витіснені з Галичини й Буковини.
НМТ-маркер: 1916 = Брусиловський прорив.
Натисни на зображення, щоб збільшити.
КАРТА: БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916 Р.
Карта показує наступ російського Південно-Західного фронту в 1916 р. Для НМТ важливо пов’язати: Олексій Брусилов → 1916 р. → Волинь, Галичина, Буковина → тяжкі втрати Австро-Угорщини.
Джерело: Wikimedia Commons, файл «Brusilov offensive.jpg», public domain.
УКРАЇНЦІ В АРМІЯХ ДВОХ ІМПЕРІЙ
За довідником О. Гісема та О. Мартинюка, у роки війни до російської армії було мобілізовано близько 4,5 млн етнічних українців, до австро-угорської — близько 0,3 млн.
Через імперський поділ українці нерідко воювали один проти одного. Це одна з найважливіших характеристик українського досвіду Першої світової війни.
Для НМТ важливіший сам факт «по різні боки фронту», ніж запам’ятовування великих статистичних чисел.
УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ (УСС)
Серпень 1914 р. — з ініціативи ГУР сформовано Легіон Українських січових стрільців. Основою стали активісти організацій «Січ», «Сокіл» і «Пласт». Легіон входив до складу австро-угорської армії.
Першим тимчасовим командиром Легіону УСС був Теодор Рожанковський; невдовзі командування перейняв Михайло Галущинський.
УСС розглядали як зародок майбутньої української національної армії. Вони поєднували військову службу з культурно-освітньою та національною діяльністю.
Ключові бої: Ужоцький і Верецький перевали (1914), гора Маківка (1915), бої на р. Стрипі, гора Лисоня (1916).
Натисни на зображення, щоб збільшити.
ІСТОРИЧНЕ ФОТО: УСС НА МАКІВЦІ
На фото — старшини УСС на горі Маківці; серед зображених, зокрема, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович, Софія Галечко. Фото датоване періодом до 1917 р.
Для НМТ: Маківка → 1915 р. → Українські січові стрільці.
Джерело: Wikimedia Commons, public domain.
ЯКІРНА ХРОНОЛОГІЯ
1914 — Галицька битва; формування УСС.
1915 — взяття Перемишля; Горлицький прорив; бій УСС на горі Маківка.
1916 — Брусиловський прорив; важкі бої УСС на Лисоні.
1917 — невдалий червневий наступ російської армії; подальше виснаження фронту.
Швидка формула:
1914 — наступ Росії; 1915 — відступ Росії; 1916 — новий наступ Росії; 1917 — криза російської армії.
ТИПОВІ ПАСТКИ НМТ
• Не плутати Галицьку битву 1914 р. з Брусиловським проривом 1916 р.
• Не плутати Горлицький прорив 1915 р. (успіх Центральних держав) з Брусиловським проривом 1916 р. (успіх російського Південно-Західного фронту).
• УСС — не армія незалежної України, а українське формування у складі австро-угорської армії.
• Маківка — 1915 р.; Лисоня — 1916 р.
ДЖЕРЕЛА УРОКУ
• О. С. Марченко, І. М. Скирда. «Історія України у визначеннях, таблицях і схемах. 10–11 класи», с. 14–15.
• О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. «Історія України. 10–11 класи. Наочний довідник», с. 5–10.
• Прикріплена презентація «Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українські січові стрільці».
• Чинна програма ЗНО з історії України, яка використовується для НМТ-2026.